Понятійний апарат гендерного аналізу

Гендер • Гендерна демократія • Гендерні стратегії • Гендерний індекс людського розвитку • Гендерна культура • Гендерна політика • Гендерний паритет • Гендерна рівність • Гендерна рівноправність • Гендерна соціалізація • Гендерна стратифікація • Гендерна чутливість • Гендерні ролі • Гендерний баланс • Гендерні стереотипи • Дискримінація жінок • Дискримінація • Дискримінація позитивна • Патріархат • Поняття фемінний і маскулинний • Право • Права людини • Сексизм • Сталий розвиток • Ідея сталого розвитку • Сексуальне домагання

Гендер - поняття, що увійшло в обіг із соціології і визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі (sex), соціально-рольовий статус, який стосовно соціальних можливостей кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.
- Соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sex), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.
- У літературі існує декілька концепцій гендера. Це обумовлено як відносною "молодістю" гендерного підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізняння понять стать (sex) і гендер (gender). Стать - це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками. Гендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. У рамках цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а й визначає їхні соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) утворює соціальну систему. Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але й оцінюють по-різному, обґрунтовуючи це гендерними особливостями і різницею в їхніх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Гендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони певною мірою визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей залежно від їх біологічної статі. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значною мірою розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях гендер використовується не як незмінна і універсальна конструкція. Поняття гендер означає не річ або предмет, не багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів.
Гендерна демократія - система волевиявлення двох статей - жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавче закріплені й реально забезпеченні в усвідомленні політико-правових принципів, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням гендерних інтересів та потреб.
Гендерні стратегії - визначення суспільне значимих гендерних спрямувань у діяльності соціумів та їхніх організаційних структур, спрямованих на утвердження гендерної демократії в суспільстві з метою розвитку гендерної культури.
Гендерний індекс людського розвитку - це встановлені Організацією Об'єднаних Націй показники, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.
Гендерна культура - сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов'язаними з ним інституціями.
Гендерна політика - утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягання в діяльності політичних структур - держави, політичних партій, громадсько-політичних об'єднань.
Гендерний паритет - принцип рівної представленості жінок та чоловіків, рівності та рівноправності в усіх сферах суспільного життя.
Гендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.
Гендерна рівноправність - це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.
Гендерна соціалізація - процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком чи жінкою вона народилась.
Гендерна стратифікація - ієрархічний розподіл у суспільстві економічних та соціальних ресурсів за статевою приналежністю.
Гендерна чутливість - один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Зміни, що плануються, методи, чутливі в гендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків, сприяють встановленню гендерного балансу.
Гендерні ролі
1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю;
2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації. Гендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.
Гендерний баланс - фактичний або такий, що планується, стан справ, за яким зрівнюється соціальне, економічне, політичне становище чоловіків і жінок. Встановлення гендерного балансу спирається на сукупність ключових показників, серед них найбільше значення мають рівномірний розподіл доходів, представництво на управлінських і політичних посадах, рівень завантаження при веденні домашнього господарства і виконанні громадських справ, досягнутий рівень освіти, рівень захворюваності і тривалість життя.
Гендерні стереотипи - набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Гендерні стереотипи закріплюють наявні гендерні розбіжності і стають перепоною до змін стану справ у сфері гендерних відносин.
Дискримінація жінок (сексізм) в "Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок" - одному з найважливіших документів в сфері прав людини, визначається так: "Дискримінація щодо жінок означає будь-яку відмінність, виключення або обмеження за ознакою статі, яке спрямоване на ослаблення або зводить нанівець визнання, використання або здійснення жінками (незалежно від їх сімейного стану) прав людини і основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадянській або будь-якій іншій галузі". Найважливіша особливість цього визначення полягає в тому, що поняття дискримінація застосовується не тільки до юридичної рівноправності чоловіків і жінок, але й до їх фактичного становища. Цей принцип підкреслюється в Конвенції, де держави-учасниці зобов'язуються "вживати всіх відповідних заходів, включаючи законодавчі, для зміни чи відміни діючих законів, постанов, звичаїв і практики, які являють собою дискримінацію щодо жінок". Свій подальший розвиток цей принцип отримує в Конвенції, де запроваджено поняття спеціальних заходів, "які не вважаються дискримінаційними". Так, не вважається дискримінацією "прийняття державами-учасницями термінових спеціальних заходів, спрямованих на прискорення встановлення фактичної рівності між чоловіками і жінками; ці заходи мають бути відмінені, коли будуть досягнуті цілі рівності можливостей і рівноправного ставлення".
Дискримінація - дії або практика систематичного приниження групи або однієї людини.
Дискримінація позитивна - один з засобів для вирівнювання гендерного балансу. На практиці воно означає надання переваг жінкам перед чоловіками в усіх ключових сферах: при прийомі на престижні, високооплачувані посади, до вищих навчальних закладів, висування кандидатур до органів влади і т.д. В основі такої політики полягає ідея, що якщо вибір між однаково кваліфікованими чоловіками і жінками робиться "на загальних підставах", то перевага першим (чоловікам) надається практично автоматично, закріплюючи стереотип домінування чоловіків. Якщо не застосовується принцип позитивної дискримінації, то шанси для жінок більш справедливі. В свою чергу, збільшення кількості жінок на високих посадах, в управлінні, інших ключових сферах допомагає сформувати в суспільстві більш справедливі гендерні стереотипи.
Патріархат первісно, в римському праві, розумівся як влада батька (патріарха) над усіма юридично недієздатними членами родини - жінками, дітьми, рабами. У феміністській теорії патріархат розуміється як родинна, соціальна, ідеологічна і політична система, в якій жінка і жіноче (фемінне) завжди підкорено чоловіку і чоловічому (маскулинному). Патріархат - домінуюча ідеологія, яка може бути подолана тільки в процесі культурної і соціальної еволюції.
Поняття фемінний і маскулинний стали активно використовуватися разом з розробкою концепції гендера і застосовуються в гендерних дослідженнях для визначення культурно-символічного змісту "жіночого" і "чоловічого".
Право в філософії розуміється як форма суспільної свідомості, суть якої полягає у соціальній регуляції. Право розвинулося з соціальних норм і звичаїв, тобто
звичних правил поведінки, які держава закріпила юридичними нормами. З соціальної точки зору право - це сукупність встановлюваних або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил поведінки (норм), дотримання яких забезпечується засобами державного впливу.
Права людини. В теорії прав людини розрізняють права першого, другого і третього поколінь. До першого покоління відносяться так звані природні невід'ємні права людини: право на свободу думки, совісті і релігії; право кожного громадянина на ведення державних справ; право на рівність перед законом; право на життя, свободу і безпеку особистості. До другого покоління належать так звані позитивні або основні права людини. Це ті природні права, що закріплені в конституціях, законодавчо регламентовані і забезпечені системою гарантій і механізмів захисту. Третє покоління прав людини називають колективними правами. Це право на мир, на здорове оточуюче середовище, на соціальний і економічний розвиток. Ці права належать кожній людині і кожному народу, але здійснюватися вони можуть не окремою людиною, а колективом, загалом, тою чи іншою категорією громадян.
Сексизм - високомірне, зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до іншої. Ґрунтується на удаваному уявленні про перевагу моральних, інтелектуальних, культурних, фізичних та інших якостей в однієї статі стосовно іншої.
Сталий розвиток - процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації соціальної, економічної та екологічної складових з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь. Сталий розвиток узагальнює в собі процес виживання і відтворення генофонду нації, активізацію ролі кожної окремої людини в суспільстві, забезпечення її прав і свобод, збереження навколишнього природного середовища, формування умов для відновлення біосфери та її локальних екосистем, орієнтацію на зниження рівня антропогенного впливу на природне середовище й гармонізацію розвитку людини в природі.
Ідея сталого розвитку - це ідея рівноправності всіх поколінь і всіх людей кожного покоління, справедливості в просторі і часі, ефективного використання потенційних можливостей, збалансованості суспільного розвитку і збереження природи.
Сексуальне домагання - принизлива (образлива) поведінка сексуального плану (словесна чи фізична) стосовно особи, яка перебуває у робочих, бізнесових чи іншому підпорядкуванні.