Емі Шелдон
Досвід раннього дитинства готує дітей до їх гендерної ролі. Одним із компонентів цієї гендерної ролі для англомовних людей стає англійська мова. Наша мова відображає чітко виражені статеві відносини, центром яких є чоловік, ці відносини увічнюють маргіналізацію жінки, її тривіалізацію та небажання бачити її роль. Досвід чоловіка сприймається як норма. Це головний показник відчуження жінок від нашої культури. Непоміченність досвіду жінки прямо впливає на вихователів і на самих дітей. Наприклад, жінки-фахівці в сфері охорони здоров’я постійно отримують зарплатню на 40% меншу, ніж отримують їхні колеги-чоловіки. Головною причиною нашої боротьби за усвідомлення нацією потреби якісної охорони здоров’я дитини є те, що суспільство знецінило те, що зветься “жіночою роботою”. Англійська мова відображає негативне ставлення до жінки і передає його нашим дітям.
Вивчення гендерних проблем через мову
Кілька тижнів тому моя маленька донька Ніколь, говорячи про одну зі своїх домашніх тваринок використала займенник “він”. У тварини не було статевих органів і одягу . Я запитала доньку, чому вона каже “він”. У відповідь я почула, що “він” краще ніж “вона” і “його” більше ніж “її”.
Я думала над цим протягом кількох тижнів. Її вислів про перевагу чоловіків над жінками аж ніяк не підтримувався її поведінкою. У школі вона дружить з дітьми, і вдома у неї є особливий друг - 3-річна сестра Талія. Вчора Ніколь мені сказала, що їй не подобаються хлопці. Її наступним коментарем було те, що у її щоденному спілкуванні кількість чоловіків і жінок була однаковою як серед викладачів так і серед учнів класу. З-поміж її сусідів по дому більше дівчаток ніж хлопців. У сімейному оточенні Ніколь переважають егалітарні тенденції, які підтримуються обома батьками. У сім’ї три жінки і один чоловік. Звідки ж у Ніколь переконання, що чоловіків більше ніж жінок?
Не є таємницею той факт, що у дитячих книжках та телепрограмах переважають персонажі-чоловіки. Проте в моїй домашній бібліотеці книги підібрано так, щоб показати, що й жіночих персонажів теж дуже багато, і вони виконують важливу роль, здійснюють захопливі вчинки. Я обмежую також і телепередачі, підбираючи такі, у центрі уваги яких знаходиться жінка.
Проте є одне джерело інформації про навколишній світ, у якому ми вживаємо “він” більше ніж “вона”. Це наша мова. Ми вживаємо “він” говорячи про істоту чи щось неживе, навіть якщо це не чоловік.
- Якого кольору ця пташка на подвір’ї?
- Він блакитний з білими грудьми.
Таким чином жінок перестають помічати, коли на них не робиться посилань. Ніколь правильно говорить англійською, але вона неправильно відображає навколишній світ. Не маючи власної провини вона хибно відображає і відчуває щоденні події внаслідок впливу мови. Ось ще один приклад того, як її обманює мова. Не тільки її, а й нас усіх.
Я - Чому ти кажеш про це “він”
Вона - Я до “нього” більш звична.
Намагання добитися рівноваги в мові, яка сконцентрована навколо чоловіка
Сьогодні вона знову вживала те ж саме, але я вже була підготовлена. Ніколь одержала подарунок поштою - маленьке плюшеве ведмежатко з яскравим червоним шарфиком. Статевих органів не було. Донька як завжди зверталась до нього “він”. На моє запитання, звідки вона знає, що це “він”, вона додала, що звикла вживати “він”, і не треба так хвилюватись з цього приводу, що це тільки її уявлення.
Я завжди уважно ставилась до мовного розвитку Ніколь, і це стало продовженням моєї професійної діяльності у навчанні дітей мови. Оскільки мова моєї доньки ставала вже мовою, якою спілкуються дорослі, то я побачила як вона нівелює мої зусилля, спрямовані на формування противаги, сконцентрованої навколо жінки, в якій має потребу кожна дівчина чи жінка у цьому світі, центром якого є чоловік. Боротьба проти знищення жіночого у житті моїх дітей зробила мене активістом. Мова - це та сфера, де необхідні зміни.
Моя діяльність полягає в тому, щоб зосередити увагу співрозмовників у їхньому вживанні мови в тих, ситуаціях, коли вони вважають, що щось чи хтось є чоловіком або чоловічого роду. Наприклад, коли ми не можемо сказати про рід якоїсь тварини чи іграшки, оскільки це важко встановити, або їх ознак ми можемо не побачити, то чому цього не визнати. Звичайно, можна було б сказати традиційне “він”, але мова не змушує нас цього робити: у нас є вибір іншого. Наприклад, ми можемо вживати “це” (“неістота” - примітка перекладача). Або ж ми можемо по черзі називати “він” чи “вона”, замість того, щоб завжди вживати “він”. Ми завжди можемо називати живі істоти “вона” щоб прикувати увагу людей і змусити їх переглянути свій вибір у використанні слова “він” а також переглянути свою позицію у визначенні роду. Використання слова “вона” може урівноважити наявний дисбаланс надмірного використання займенника “він”.
Мої діти часто бувають у розпачі, оскільки я щось називаю “вона”, коли від інших вони чують “він”. Іноді вони вважають, що я маю рацію, іноді не погоджуються. Досвід кількох поколінь говорить про те, що контроль батьків над вживанням мови їхніми дітьми обмежений. Що є найбільш несприятливим фактором у впливі англійської мови на моїх дітей, то це те, що вони відкидають ті реальні речі які вони бачать. Наприклад тоді, коли Ніколь говорила, що у її світі більше “він” ніж “вона”. Або ж коли вона, як і багато дорослих поряд з нею, називала групи, де були лише жінки, або представники обох статей “хлопці”. На демонстрації дослідів у музеї Південної Флориди керівник групи називав кожну морську тварину “він” або “цей хлопець”. Насправді вони були гермафродитами (мали ознаки самця і самки для відтворення роду), але керівник про це не говорив. Статеві та гендерні стереотипи так негативно впливають на нашу культуру, що навіть у нашій сім’ї з її егалітарним ставленням немає жодної гарантії, що діти уникнуть негативного соціального ставлення до жінок, чи зменшать його негативний вплив. Це я доведу наступними прикладами. Ніколь сказала, що Шира (її викладач музики) цілком могла б стати керівником групи, але зазвичай ними стають хлопці. Талія гралася з трактором та іграшкою, яка зображала жіночу фігуру. Я посадовила фігурку у трактор, але Талія сказала, що це не можна робити оскільки це - сестра, а в трактор можна посадити тільки тата.
Вибір слів які доволять жінкам бути побаченими
Незалежно від того, хочемо ми цього чи ні, мова вчить нас ставлення до гендера. Нині я займаюсь тим, щоб змусити батьків, вчителів та інших дорослих зупинити руйнівну дію мови, яка вже доходить до наступного покоління. Потрібно вживати такі слова, які б не затінювали роль жінки. Наприклад, англійське слово fisherman - рибалка має у своїй основі слово man, яке вказує на те, що людина, яка рибалить - чоловік. В англійській мові подібних слів багато: cameraman, spaceman, horseman, hitman тощо. Слова можна замінити, щоб нейтралізувати відчуття, що тільки особа чоловічої статі може володіти даною професією.
Сумні думки навіює приклад із обладнанням дитячого дантиста, до якого я повела своїх дочок. Лампа, яка горіла над кріслом мала ім’я Пан Сонячне Світло, а ваккуумна трубка, яку вставляють до рота - Пан Спрага. Коли я запитала, чи були серед його інструментів “Пані” то у відповідь отримала лише широко розкриті від подиву очі. Лікар-жінка не розуміла в чому річ.
Мова впливає на сприйняття нашими дітьми себе як майбутніх жінок та чоловіків і є одним із тих культурних шляхів, яким вони йдуть в суспільство.
Вдосконалення мови - це вдосконалення нашого суспільства.
