Найконсервативніша, на думку багатьох, освітня сфера стала однією з перших, де голосно заговорили про проблеми гендерної рівності в Україні. Гендер - нове й не надто поки популярне поняття, скоро, можливо, стане основою нових освітніх курсів, що читатимуться в переважній більшості українських вузів. Принаймні така думка учасників Семінару "Гендерна освіта в Україні", що проводився 6-7 липня в Києві під егідою ООН. Всупереч назві, яка мало що говорить пересічному громадянинові України, науковці й освітяни, що зібралися, не стільки обговорювали проблеми рівності чоловіків і жінок в усіх царинах суспільного життя – "гендерної рівності", скільки опрацьовували цілком реальні шляхи її втілення.
Хоч почуте й побачене і виглядало як шматочок "американської мрії", говорили учасниці та учасники семінару про цілком українські справи. Як сформувати систему гендерної освіти в Україні, переглянути зміст гуманітарних дисциплін, ввести спеціальні предмети і курси з гендерної проблематики... Це - мета. На другому етапі освітянську сферу очікує, на думку учасників семінару, розробка нових навчальних програм, методичних посібників, підручників та перепідготовка викладачів вищої та середньої школи До речі, в українських вузах протягом навчального року, що минув, читалося біля 40 навчальних курсів з гендерної проблематики. Хоч поки що головно у столичних вузах та таких науково потужних містах, як Харків, Львів та Одеса.
Тим не менше, і організатор семінару з гендерної освіти в Україні - Гендерне бюро ПРООН, і його учасники з чільних освітніх центрів - Київського Університету ім. Тараса Шевченка, НТУ "Київський Політехнічний Інститут", Української Академії державного управління при Президентові України, Дипломатичної академії при МЗС України, Інституту соціальної та політичної психології, певні, що ця їх справа матиме суспільну підтримку. Бо ж саме глобальні зміни в українському суспільстві призвели до того, що сьогодні в ньому так відчувається нестача "культури рівності" - вважає учасниця семінару Наталя Чухим, директор Київського Інституту гендерних досліджень та одна з перших науковців в Україні, що розробили й почали читати у своєму вузі навчальні курси з гендерної проблематики.
Липневий семінар "Гендерна освіта в Україні" - лише один із низки таких заходів, що організовувало Гендерне Бюро ПРООН в Україні. Суттєво, що проведення такого, власне освітнього, семінару стало можливим завдяки попередній понад дворічній праці його співробітників. "Гендерне Бюро було створено для аналізу гендерних відносин в Україні та мало надавати відповідні аналітичні й інформаційні послуги" - повідомляє Лариса Кобелянська, його директор. "Ми робили досить значну "популяризаторську" роботу, розраховану чи не найперше на структури прийняття рішень - урядовців, депутатів всіх рівнів і, зокрема, Верховної Ради України, депутатів-жінок та громадські організації. Оцей "популяризаторський", освітній компонент був присутній в усіх наших програмах з часу заснування Гендерного Бюро" - стверджує Лариса Кобелянська.
Схоже, ця праця дала зрештою позитивний ефект. Нам йшлося, зрештою, про вплив на організації, що формують гендерну політику в Україні та й соціальну політику загалом.
Лариса Кобелянська: В межах проекту було створено Гендерне Бюро. Воно створювалося, як бюро, яке мало надавати інформаційні послуги, робити аналітичні висновки саме в напрямку гендерних відносин в Україні. Нашими користувачами, або тими, на кого розрахована ця інформація, були перш за все урядові структури, депутати всіх рівнів, перш за все Верховної ради, громадські організації та організації, які дотичні до прийняття рішень, які формують гендерну політику, загалом соціальну політику в Україні.
Наш проект "Гендерна освіта в Україні" це розширення меж нашої діяльності, бо освітній компонент був присутній в усіх програмах. Коли ми працювали з політиками всіх рівнів, перш за все х жінками, ми власне, з цього починали, бо розвивали ті програми, які мали сприяти підвищенню статусу жінок в українському суспільстві, подоланню всіх форм дискримінації щодо жінок, просуванню жінок; ми проводили ряд семінарів з імплементації гендерної політики в державні програми політику в Україні; проводили ряд тренінгів, семінарів для депутатів щоб показати переваги гендерного балансу на всіх рівнях, в різних структурах прийняття рішень; і, звичайно, ми мали на меті цей освітній компонент... Це декілька десятків таких семінарів протягом трьох років. Ми маємо довгострокові програми,
Можемо відзначити певні зрушення, що відбулися внаслідок нашої майже трьохрічної праці. Вважаємо, що поінформованість суспільства з цих питань стала більшою. Власне, питання і проблеми, які сьогодні обговорюються не лише на шпальтах спеціальних газет і не лише в кулуарах найбільш "продвинутих" в цьому відношенні університетів чи спеціальних недержавних центрів.
Компоненти гендерної політики сьогодні на часі. І у Верховні Раді знаходиться на розгляді Закон про державне забезпечення рівної можливості жінок і чоловіків, поданий депутатом Ковалко. Там компонент освіти також є найбільшим. Зрештою, можна сказати, що саме працюючи з політиками, з державними службовцями, ми бачимо, що вплив на їх свідомість має велике значення, але ще більше значення має те, щоб формувати в суспільстві нове бачення цих проблем, систематично і систематизовано. Тому ми виокремили освітній компонент як окремий напрямок нашої діяльності, і він є одним з пріоритетних напрямків нашої роботи.
