разом із юнаками чи окремо? Боротьба в класі
Кірстен Голдберг.
Дані, що були отримані в результаті дослідження в одній з приватних шкіл для дівчат, можуть дати більше аргументів прибічникам існування таких шкіл. На основі цих даних розроблена теорія про прийтяття рішень дівчатами підліткового віку, головним у якій є припущення про те, що при прийнятті рішень дівчата керуються морально-психологічними чинниками, на відміну від юнаків. Рішення приймаються виходячи з турботи про те, щоб завдати якнайменше шкоди всім сторонам у даній ситуації. Це дає нове бачення психологічної концепції, яка раніше базувалась на матеріалах, отриманих при роботі з юнаками.
Як дівчата та молоді жінки бачать свої стосунки із людьми, що їх оточують, - таке питання намагалися з’ясувати вчені у 80-х роках ХХ століття. До цього часу існувало небагато дослідницьких розробок цієї теми, тому попередні теоретичні гіпотези базувались на даних досліджень, проведених серед юнаків.
Висловлювалось припущення, що більшість дівчат і молодих жінок намагаються вирішувати проблеми так, щоб якнайменше зруйнувати відносини, що уже склалися у них з іншими людьми. Така поведінка отримала назву “турботливої етики”. (Зауважимо, що загалом, на думку психологів, люди вирішууть конфліктні ситуації, дивлячись на них з об’єктивної точки зору або керуючись поняттям справедливості.)
Погляди більшості з опитаних молодих жінок підпадали під категорію “турботливої етики”, погляди інших - під категорію справедливості. Були й такі, що балансували між “турботою” та справедливістю. Одна з дослідниць висловила думку, що не можна узагальнювати поведінку всіх дівчат в усіх ситуаціях.
Прикладом двох способів мислення можуть бути відповіді двох дівчат, яких попросили дати визначення моралі. Одна дівчина визначила мораль як “кодекс честі”, тобто “основу в судженнях про правильне і неправильне”. Такий погляд типовий з точки зору справедливості. А інша дівчина описала мораль як “щось на кшталт прийняття рішення в ситуації, коли треба скидати бомбу, для того щоб врятувати життя більшої кількості людей”. “Буває, коли я не діятиму, то страждатимуть інші, - сказала вона. - Якщо я прийду на заняття непідготовленою, то всім доведеться шукати відповіді на запитання”.
Іншим прикладом “турботливої етики” є поведінка дівчини, яка, бажаючи зберегти добрі відносини з батьками, обманювала їх про свої оцінки в школі, хоча сама розуміла, що чинить неправильно.
Деякі вчені зауважують, що в етичній дилеммі може не існувати правильної відповіді, і прийняття рішення базується на тому, щоб якомога менше образити втягнутих у ситуацію людей. Наприклад, студенти не наважуються давати характеристику ситуації з моральної точки зору, не маючи достатніх аргументів, і тому в класній дискусії вони можуть отримати низькі бали.
Тож виникає питання: чи потрібно дівчат навчати окремо від юнаків.
Юність вважається порою, коли людина вчиться бути незалежною від батьків та інших дорослих. Та водночас у дівчат спостерігається розвиток взаємозалежності в намаганні зберегти добрі стосунки зі старшими. Це складний і дуже важливий процес.
Однак визнаємо, що шкільну навчальну програму розраховано на юнаків, для яких орієнтиром є справедливість. Перелік обов’язкової для читання художньої літератури - це велика кількість історій про юнаків, що відірвались від сім’ї: “Пригоди Гекельбері Фінна” Марка Твена, “Сепаратний мир”Джона Ноулза, “Ловець у житі” Джерома Селінджера, “Біллі Буд” Германа Мелвілла тощо. У літературі мотив відходу від дитячої наївності тісно пов’язаний із Чоловіком. З цього погляду навіть “Отело” Шекспіра дехто вважає за поганеньку п’єсу, бо там герої довго говорять, а не намагаються вияснити все відразу.
Дослідники не ставлять вимоги заборонити викладання в школі вищезгаданих творів. Потрібно лише ввести до програми твори, в яких відображено і “турботу”.
Одним із виходів із цієї ситуації став двосеместровий курс літератури, який викладається в школі Емма-Віллард. У ньому знайшлося місце для обох шляхів вирішення моральної дилеми. Протягом першого семестру розглядаються питання “справедливості”, протягом другого - “турботи”. У другому семестрі вивчаються такі твори: “І сонце сходить” Ернеста Хемінгуея, “Великий Гетсбі” Френсіса Фітцжеральда, твори Кейт Чопін, Емілі Дікінсон та ін.
Попри наполегливі вимоги проводити навчання дівчат разом із юнаками, багато шкіл зберігають свій профіль навчальних закладів для дівчат, і результати навчального процесу в Емма-Віллард свідчать на користь цього. Окреме навчання приводить до підвищення рівня самоповаги дівчат, тоді як у школах спільного навчання дівчата здебільшого соромляться проявляти себе поряд з юнаками, які домінують. Юнаки говорять довше аніж дівчата, і викладачі до них ставляться уважніше. Юнаків учать бути агресивними, а дівчат - пасивними. І саме в навчальних закладах для дівчат, останні вчаться не бути глядачами, а ставати учасниками. Дослідження тривають у ряді приватних та державних шкіл.
